Бофони це підпільні грошово-квитанційні знаки ОУН і УПА. Їх використовували як розписки за пожертви, а також як засіб візуальної комунікації. На звороті зазвичай ставили штамп з полем для суми у карбованцях і позначкою «на Б.Ф.» тобто «на бойовий фонд». Образи Ніла Хасевича підсилювали мораль, формували візуальну мову опору і сьогодні є першорядними пам’ятками підпільної графіки. Більшість тиражів бофонів  знищено під час каральних акцій МДБ і через активне використання у польових умовах.

Серія маршових сюжетів утверджувала безперервність боротьби і дисципліну підрозділів. Графіка з властивою Хасевичу виразною жорсткою штриховкою.

Бофон 1 - Колона повстанців у лісі: горизонтальна композиція з довгою колоною повстанців, що рухається лісовою просікою. 

Бофон 2 - Перехід через місток над ставом: група повстанців долає дерев’яний настил над водою.


Бофон 3 - Похід гребенем пагорба: повстанська чота рухається уздовж пологого схилу. На передньому плані двійко бійців, у дальньому плані дорога, дерева і лінія горизонту.

Три оригінальні бофони УПА 1949 року з Рівненщини. Підпільні квитанції ОУН на бойовий фонд, створені Нілом Хасевичем у техніці деревориту. Серія маршових сюжетів формувала візуальну мову опору: колона повстанців у лісі, перехід через дерев’яний місток, похід гребенем пагорба. На звороті штампи з позначенням «крб.» та «на Б.Ф.». Це не «націоналістичні гроші» в обігу, а квитанції на пожертви, що документують самоорганізацію підпілля. 

Стан: дуже добрий, незначні плями часу по краях, невеликі побутові потертості.